Мені казали: «Бог тебе не чує».
Я промовляла.
Шипіли в спину: «Змін чекати всує!»
Та я чекала.
"Добро несеш? На зла чекай фанфари».
Та я робила.
Мені у серце гострі спиці пхали.
Я все простила.
Застерігали: «Біолем є кохання2.
та я кохала.
«Писати вірші – діло це останнє".
Та я писала.
Я потрапляла часто у затори.
Та вибиралась.
Переді мною виростали гори.
Я підіймалась.
Струмки солені по щоках стікали.
Я їх сушила.
Я крила дерла і щораз латала.
Я просто жила.
Одне я знала, Бог завжди зі мною.
Надію ламала.
Пішло багато лиха за водою.
Я дочекала!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434501
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 30.06.2013
автор: Крилата (Любов Пікас)