Вмостилась на ослоні киця:
Така чарівна, білолиця...
Котам моргала без зупинки...
Всім дарувала свої знімки...
-Ой, не журіться ви, очиці,-
Блудливі сльози ллються в киці...
Знає, що трапиться коханий,
Залиже в серці її рани...
Врятує душеньку пропащу
І попрацює на ледащу...
Сметанні подарує ванки...
Життя покращить для коханки...
*************************
А мораль у віршику проста:
Ви не надійтеся на кота...
Не задивляйтеся на кицю,
Бо в саме серце встромить спицю!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433796
Рубрика:
дата надходження 26.06.2013
автор: Lana P.