Блондинці Олі Ярослав
Авто нове подарував.
Купив в додаток їй права,
Щоб їздити вона могла.
Вчив правила із нею сам.
Сказав: «Олюнечко, затям,
Не легковаж собі ніколи,
Як поряд дитсадок чи школа,
Червоне блима, перехід,
Спини авто могутній хід.
І не жени, мов дика рись.
Стоїть інспектор? Посміхнись.
- Затямила?
- Та ж не дурна.
У мене світла голова.
І почала авто водить.
Машина нова, не шумить.
Пливе, мов катер по морях,
Як в Олі рулик у руках.
За тиждень досвіду набрала.
Не в кайф низька їй швидкість стала.
То ж перевищила ліміт.
А тут даішник: «Стоп! Привіт!
Чому порушуєм, мадам?
Прошу права.
- Е, ні! Не дам!
- Чому?
- Не можу, щоб ви знали,
Бо їх мені подарували!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433627
Рубрика: Гумореска
дата надходження 26.06.2013
автор: Крилата (Любов Пікас)