Розвісить ніч зірок тремкі гірлянди,
Віджилий день засне у борозні.
Розпустяться агатові троянди -
Потемку наречені мовчазні.
Пелюстя їх, коштовним срібним пилом,
Окропить місяченько садівник,
Що поміж хмар блукає небосхилом,
Як вічно невгомонний кочівник.
Пастельний вітер, лагідним повівом
Стиха поніжить невловимість тіл.
Озвуться квіти ледь відчутним співом.
Серпанком той розі́ллється довкіл.
Пітьми, на ранок закінчаться чари,
Розтануть диво-квіти у ясі.
Лиш, з місяченька срібної байдари,
Впаде пелюстка в зоряній росі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433600
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 25.06.2013
автор: Осіріс