Нехай це буде найдешевший чай,
Нехай цей пряник вже без свіжості без хрусту...
Я сідаю не в тролейбус, а трамвай,
Та без тебе у душі так пусто...
Нехай метелики танцюють хороводом,
А я кедами жбурляю камінці.
Ти знаєш, що у будь-яку погоду,
Усмішка буде в мене на лиці.
Ну, що ти зробиш, я тепер обрала каву,
Переважно п"ю її, а не зелений чай.
А іноді я п"ю духмяні трави...
Чому пишу це, я не знаю. Не зважай.
Якось часто одягаюсь в сукні,
А раніше тільки шорти і штани...
На серці і не радість і не смуток,
Мені страшно повертатись в твої сни
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433595
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.06.2013
автор: ЕТ