Всі наші мрії виповзають із
могил,
Із вічних ям, в яких давно ми їх
лишили,
І кров’ю, що пролили з крил,
Знову наповнилися наші жили.
І крила знову виростають з
мертвих ран,
І знову небо розкриває зла
обійми,
Життя для ангела не вічне, це
обман.
Тому серця тупими мріями
зігріємо.
Ми прилетіли для життя сюди,
Та не чекали смерть зустріти з
вічністю,
А на землі залишимо сліди,
І душі розірвемо мертвою
самітністю.
Чого бажали не знайшли,
Чого шукали, не зустріли на
дорозі,
Ми мали крила, але пішки йшли,
І завершили шлях у неба на
порозі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432864
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.06.2013
автор: blashyrkh