Я придумала любов... Кольорово розмалювала її всіма фарбами життя...
Вона то яскраво-пристрасна, як вогонь, що спалює все навколо до тла, то спокійно-ніжна, як море в штиль... Буває тривожно-швидка, як смерч, а потім перероджується в лагідно-дзвінку, як перші струмки на весні...
Вона приходить до мене в сни і не дає заснути до ранку...
Інколи вона малюється сльозами, інколи-лагідними пестощами, звучить веселим сміхом і скучає до безнадійності...
Вона буває маленькою дівчинкою, що потребує турботи і дорослою жінкою, що чарівно спокушає...
Часом надає натхнення до розбудови, а часом руйнує і нищить...
Вона як хмільний мед, як абсент, що запаморочує голову туйоном...
Вона солодка з гірчинкою... придумана...
2011р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432637
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.06.2013
автор: Лія***