Жити, довіряючи Богу на 100 %... Ця фраза присутня у кожній миті мого життя,- там, де сльози, усмішки, тривоги, радості, нотатки у щоденнику, подих віршів, звук надії, запах жовтневого листя, чи травневі пахощі весняного бузку, вчора, завтра, сьогодні, завжди... Я не з тих людей, які чекають есемески з неба, у якій Господь напише мені, що я Його маленька дівчинка, і, що світ й досі прекрасний... Мені достатньо жити, знаючи, що небо нестримне, безмежне і трішечки неймовірне... Що до осені залишилось 92 дні, а весна згасне за кілька годин... І для того, щоб любити не треба й так багато,- кілька мелодій Вашого серця, які світ називає молитвою.. Так... Я не чекаю див, я не вірю в дива, я просто їх знаю... Дива творяться серцем... Завжди, попри все...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432495
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.06.2013
автор: Весняна Осінь