СНІП

Снопа  не  буде,  як  нема  стерні,
І  спориші  не  проростуть  у  житі,
Снопи  зернисті,  як  життя  в  рідні,
Весняними  дощами  перемиті.

Що  колосочок,  то  нове  зерня,
В  якому  заховалась  роду  сила,
Кожну  зернину  береже  стерня,
Що  ненароком  доля  проронила.

Обмолотили  сніп  і  маєм  хліб,
Свято  в  господі  і  по  всій  країні,
Як  перевесло  об’єднає  сніп,
То  і  достаток  буде  у  родині.

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432370
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.06.2013
автор: Віталій Назарук