Дитяча пісенька…

Грала  собі  Юленька  з  лялькою  в  піску
Мама  подарила  їй  іграшку  таку…
Хлопчик  Вітя  бачив  це  і  сказав:  Мадам,  
Дай  мені  погратися…  потім  я  віддам…

Ой  ти  Вітя,  Вітінька
Я  тобі  не  дам…
В  тебе  штани  дранії
Да  і  сам  ти  хам.

Грає  в  школі  Юлечка  з  подругами  в  м΄яч  
Ба  яка  ти  кралечка,  ти  мене  пробач…
Дай  нам  свого  м΄ячика  –  буде  нам  футбол.
Дай  же  ми  пограємось  –  вам  забємо  гол.

Ой  ти  Вітя,  Вітінька
Я  тобі  не  дам…
Руки  в  тебе  ростуть  з  жопи,
Да  і  сам  ти  хам.

Ось  повиростали  вже…  ігри  не  такі…
У  Вітюші  чешуться    ще  і  кулаки..
Він  уже  не  просить,  а  знімає  сам,
Потім  ще  й  чіпляється  до  різних  мадам.
Двічі  вже  відсидів  він…  Вийшов  і  здурів
Юлю  з  апельсинами  в  місті  ба  зустрів.
Ах  ти  моя  Юлечко,  який  в  тебе  джус,
Дай  мені  попробувать,  бо  тепер  я  туз!

 Ой  ти  Вітя,  Вітінька
Я  тобі  не  дам…
Апельсин  наколотий
Ти  ж  все  той  же  хам.

Юля  дівка  видная  –  писана  краса,
Можна  їй  позаздрити  –  скручена  коса.
Вітя  як  уздрів  це  –  дихать  перестав,
Як  яйцем  підкошений  –  зразу  ж  і  упав.
Став  він  нашу  Юлечку  жалібно  просить:
Дай  же  мені  косу  ту  трішки  поносить…

Ой  ти  Вітя,  Вітінька
Я  тобі  не  дам…
Коси  тобі  не  хватало?…
Ти  ж  все  той  же  хам.

Розлютився  Вітечка,  розлютився  вщент,
Я  уже  проффесор,  я  вже  президент!
Я  тобі  згадаю  газову  трубу,
Та    ще  й  того  Пашу  і  ту  ЄСУ.
Та  ти  ж  мене  зрадила  з  Путіним  в  Москві!
Посидиш  ти  кралечка  в  Харківській  тюрмі!

Ой  ти  Вітя,  Вітінька
Я  тобі  не  дам…
Ти  хоча  і  президент…
А  все  той  же  хам.

Як  воно  закінчиться  і  сам  бог  не  зна,
Сидить  бідна  Юлечка  у  тюрмі  одна…
Пройшло  ціле  літечко,  отака  напасть..
Але  тому  Вітечку…  все  одно  не  дасть.

Ой  ти  Вітя,  Вітінька
Ти  ж  все  той  же  хам.
Дай  но  тільки  вийду  я,
По  рогам  так    дам…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432062
Рубрика: Панегірик
дата надходження 17.06.2013
автор: Петро Кожум'яка (Ян Укович)