як воно працювати в книгарні?
не страшно від такої кількості мудрості на полицях?
в книгарнях свої примари
в касира свої мотиви спізнюватися на роботу
ти сидиш на стільчику скраю
їси карамельки
ніби культурний гопник
і слухаєш
чергову талановиту авторку
з черговою "талановитою писаниною про ОСОБИСТЕ"
і не знаєш нудить тебе від хот-дога
похапцем з'їденого зранку по дорозі від метро
до цїєї "таємничої обителі думок напродаж"
чи нудить
від почутого
ти сидиш
рахуєш кількість томиків на одній з полиць
потім ділиш ту кількість на іншу
потім додаєш
і така нескладна арифметика
ратує тебе від дискусії з унітазом
заварюєш собі чаю
і тобі стає ліпше
і якась чи то людська
чи то чоловіча цікавість
отримує достатньо повноважнь
щоб змусити тебе висунути голову
і таки подивитись
яка вона
та молола "талановита авторка що пише про ОСОБИСТЕ"
А знаєш
вона не така вже й потворна
сидить собі в шкаралупі своїх комплексів
і читає "талановиті писанину ..."
може так помагає собі звільнитись
може самоутвердитись
або просто зайнятись їй нічим
а ти слухаєш
і люди слухають
бо в неї приємний голос
бо вона молода
і їй хочеться вірити
або хочеться
принаймні
бути обманутим
нею
добре казав Тарас Прохасько
"Сучасні підлітки не читають - вони ПИШУТЬ"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432037
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 17.06.2013
автор: Аль Денте