Під твоїм небом

Так  парко-наближається  гроза
І  нікуди  від  неї  заховатись
Я  глибоко  дивлюся  у  твої  слова,
Вдихаючи  душею  їхній  запах.

Висять  над  головою  чорні  хмари,
І  вітер  пилом  б  є  в  обличчя
Слова  на  вигляд  мов  примари
Летять  до  ніг  пожовклим  листям.

Полився  дощ  із  твого  неба
За  мить  намокли  почуття...
Ти  думаєш-не  житиму  без  тебе
-Росою  зникну  із  твого  життя.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431799
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.06.2013
автор: Злата Наркевич