Подушка пір′ячком ще не наповнена,
Красуня – дівчинка ще не цілована,
Рушники вишиті не всі відбілені,
Гарбузи парубкам ще не поділені.
Очі як неба цвіт, вії хмаринками,
І коса русая із золотинками,
Іще принадою – губки коралові.
А під її вікном – хлопці оравою!
Та я туди не йду, часом не гаюся,
Я трохи ще росту і научаюся
Сподобатись тобі і бути рівнею –
Моєму серцю світ, душі царівною.
У спеку літнюю щоб стати вітерцем
І парасолькою під проливним дощем,
Зимою сніжною - тепленьким сонечком,
Весною - вишнею попід віконечком.
А через рік, коли хлопці розійдуться,
(В коморі гарбузи уже закінчаться),
Що маю, вмію я, тобі все принесу.
Станемо на рушник… Я розплету косу…
А поки що:
Подушка пір′ячком ще не наповнена,
Красуня – дівчинка ще не цілована,
Рушники вишиті не всі відбілені,
Гарбузи парубкам ще не поділені!..
10.06.13. Г. Орел. м. Обухів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431657
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.06.2013
автор: Г. Орел