Так голосно плаче сльоза,
Стікаючи тихо по скроні…
Відлуння чомусь лиш нема,
Затихло у тиші бездонній.
Хтось крикнув далеко у мрії
Лиш тихо мовчала луна..
Чому так безмежно пекуча,
Ота не згоріла сльоза?...
Мовчання вустами надії
Несе п’яний голос вина
Тривожно чомусь в наодинці,
Як сонце зайде в небеса…
Я прошу тебе, не мовчи лиш!
Не згасне проміння до тла
Якщо серед тіней згадаєш
Як холодно плаче сльоза.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431503
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.06.2013
автор: Anna Domini