Дуже часто так буває:
Тільки щастя здобуваєш,
Хтось завидує тобі.
Ти -щаслива, ти- літаєш,
а в думках звучать пісні.
Але згодом все минає,
щастя твого більш немає,
бо завидують тобі...
Таємниці розкриваю,
усі тонкощі й деталі
виставляють на показ?
Що робити ти не знаєш
і одне лише благаєш,
щоб забули про це всі.
Та навіщо так благати?
Нащо щастя віддавати?
Хай завидують собі!
Ми живемо тільки раз,
тож плекаймо своє щастя,
загадаємо бажання
і забудемо про всіх.
Хто щасливий ,той
це щастя вбереже
і не віддасть,
а хто мріє,той здобуде,
просто згодом прийде час.
Заздрість -гріх,
добра - не буде!
Той хто заздрить - не здобуде!
А хто щирий - буде мати
і щасливо панувати!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430976
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 12.06.2013
автор: Juliet