А я таки скучаю за тобою,
Дарма, що кілометри чи мости
Між нами стали. Тихою ходою
За тобою серце буде йти.
І нехай сміються магістралі,
Хрипотою стогнуть залізниці.
Пам'ятаю ще, як на вокзалі
Проводжала я твої зіниці.
Якби знала, що тоді востаннє
Були ми удвох, мабу́ть би я
Хоч на мить перенесла прощання
І ще раз на тебе з віддаля,
Хоч ще раз поглянула б на тебе,
Щоби на вікИ запам'ятати
Ту лиш мить, що раз підносить небо...
Я тепер ту мить буду кохати.
(Наталі Кривенко, 2013)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430718
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.06.2013
автор: Наталі Кривенко