...І ти мені явився, наче дух,
і глянув,як раніше ще ніколи.
Я знаю, що вже більше не знайду
в чужих очах такий же гарний колір.
І ти сказав: мене не забувай,
мої прозорі дотики і рухи.
Ти в пам'яті моїй потрапив в рай,
як зазвичай це роблять янголи і духи.
І від твого швидкого мерехтіння
моє волосся тихо колихалось.
І я боялася твоєї тіні,
яку колись так віддано кохала.
А потім ти розтанув, повернувши
надію перемріяну мою,
що через сотні років наші душі
зустрінуться чи в пеклі, чи в раю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430177
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 08.06.2013
автор: Тетяна Ященко