Де Ви, античнії герої, -
Хрести, могили – все знесло…
Мабуть і прізвища б згубились,
Якби не слово зберегло.
Хоч невагоме, - вагу має…
І краще зброї влучно б’є.
Воно крізь перепони всі влучає,
Всьому навчить, а треба – вб’є.
Яка молитва і без слова,
Які слова – така і шана…
Яка розмова і без нього?
Без слова – наша думка в’яне.
Думки летять скоріше вітру,
А слово дожене їх і приструнить,
Без них не голова, - лише макітра,
Лише гуде, а більше гу΄дить.
Воно лікує тіло й душу
Живою й мертвою водою
Сповідуватись словом мусиш.
Воно з тобою й за тобою…
Скажіть: без слова були б люди,
Чи залишились звірино΄ю…
Яка без слова мова буде,
Народи будуть, чи ізгої?
Все тлінне в світі було й буде,
Живе й нетлінне тільки слово,
Чи розумієте це люди,
Які слова, – така і мова.
Де ви античнії герої,
Диктатори, вожді і президенти,
Пішла в віки велична Троя,
Якби не слово, - щезло вщент все.
Запам’ятайте: Ви не те…,
А те, що скажуть про Вас люди,
Все, що накрали – усе тлін,
Не пам’ятник, не хрест, а слово буде.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429477
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.06.2013
автор: Петро Кожум'яка (Ян Укович)