Я не кінцева мета
І не дивно зовсім
Срібні набої провітрюють легені
Знов зіпсувала піджак
Заштовхала під стіл
Залишки стриму і свій колір зелений
Може покинути тінь
Буде світліше дно?
Запорошиться фільтр, відпаде повільно
Ти як промінчик летиш
Трішки лиш сріблено
Вириваєш нормальність з останніх зусиль
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429431
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.06.2013
автор: Марамі