Сірим ситцем затягнуло небо

Сірим  ситцем  затягнуло  небо.
А  мені  аквамарину  треба,
Щоб  на  його  фоні  між  полів
Жовтощокий  соняшник  розцвів.

Дощ  гуде.  Воложить  світ  довкола,
На  валторні  тягне  тужно  соло.  
А  я  прагну,  щоби  ст́еплів  став,
Ліс  весільну  на  дуді  заграв.  

Думаю.  Вже  ніч  іде  в  віконце.
Цілий  день  відлежувалось  сонце.
А  я  хочу,    щоб  уранці  встало,
У  щоку  мене    поцілувало.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429243
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.06.2013
автор: Крилата (Любов Пікас)