За все життя усім я був:
В натурі, як герой,
свій тил усюди захищав…
Який там геморой?
А тут оказія взялась, -
Не дать тобі ні взять,
Юлою падло назвалась…
Тепер не можу срать.
Народу сором показать
І сам не роздивлюсь,
Якого лікаря позвать, -
Ніяк не розберусь.
Європі жопу не покажеш…
Бо вся вона в прищах,
До Грузії - ще більше лячно, -
Там точно буде трах…
Мо, до Росії, - там засада, -
Бо Вова, хоч не гей,
Як повернуся туди задом, -
Там Боря Моісей…
Хто допоможе мені, боже?
Щоб ліки хоч які,
Бо так вона мене тривожить:
Роздер би на куски!
Яка піде по світу слава, -
Мовчи, не говори…
Азаров, Коля, хоч погладь там,
Й що хоч за це бери.
До Батьки точно не звернусь, -
Бо мови не буде, -
Як паска витягне з штанів…
То добре попаде…
До Польщі!, Може до Литви?
- та й там мене не ждуть,
Я вже замовив молитви,
Тож може «відпоють»…
До турків в милість не піду, -
Обрізаний не там…
На зону також не звернусь, -
Бо там я й досі Хам.
Рятуйте, люде, каравул!
Хвороба оттака:
Не можу сісти на свій стул, -
Спасіте «мудака».
На ті слова Василь Козак
Погладив добрий вус:
Ну раз згадав ти про людей,
Давай но подивлюсь…
«Ти гроші й владу сильні маєш,
Та все не на віка…
Бач, ти не честь, а зад спасаєш, -
Ось правдонька яка…
Хвороба та, як нагорода,
За все що ти робив, -
Іди і кайся до народу!
Козак той говорив.
Накрав, - віддай;
Звинив, - покайся;
Обідив, - попроси,
А ні, то з задом попрощайся.
Залишились часи.
Що скаже Він на теє слово, -
Чекає весь народ,
Невже таке велике падло…
Та й каятись прійдьот?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429214
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 03.06.2013
автор: Петро Кожум'яка (Ян Укович)