Ангелок

Ну  що,  отримав?
Чи  це  примхи  випивки?
 Мені  однаково  чи  будеш
Вагатися  між  нами.
Та    я  завжди  вірила  і  знала,
Що  вдячним  будеш  лиш  мені.
Вона  ж  пограється  і  кине
Тебе  самого  уночі.
І  навіть  те,  що  ви  є  схожі
У  музиці  і  алкоголі  –  
Зі  мною  ж  ти  
поряд  був  завжди.
Зі  мною  танцював,  
А  зараз  що?  Зажди,
Тобі  здається,  що  все  знаєш,
Що  у  любові  
немає  кнопки  «стоп»,
Але  однаково  лягаєш
Спати  і  з  думок  
Не  вилетить  мій  образ.
Ангелок.  
Твої  всі  примхи  я  прощаю.
І  все  ж  таки  тебе  люблю  я,
Коли  бачу  поряд  не  себе.
Її.  Дурну  й  пихату.
Єдине  прошу,  не  забудь
Той  вечір,  танці  і  роки
Проведені  разом.
Я  і  ти.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429157
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.06.2013
автор: Вероніка Стрельченко