Живеш собі і п...кою трясешся,
Будуєшся в імперію, дивак
І у політику постійно прешся -
Життя заходить знов в Хабаростан.
Ростеш і розростаєшся велично,
Себе йменуєш вічним королем,
А люди поклоняються владиці,
Аби ще раз завів у свій гарем.
І так у рабстві розростається навколо
Рожевий окулярний дикий стан,
Бо ми - раби. То станьмо в рідне коло,
Щоб швидше нас завезли в Татарстан!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429125
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 03.06.2013
автор: Андрій Яремко-Ярий