дощ постійно гасить наші сигарети,
так як холод гасить наші почуття.
я ніколи не назву себе поетом,
ти ніколи не назвеш мене своїм життям
наші губи пам’ятають смак сльозинок
смак дощу і раю на землі
більше тисячі пройшли сходинок
і застигли ми на тисячі одній
дощ невпинно ллє, коли хочеться курити,
вдихати смак твій, наче вперше.
все що ми можемо - один одного любити.
не більше, і не менше.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428978
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.06.2013
автор: Шопенівна