Сьогодні знов листа́ не принесли́́:
Забув він написати чи поїхав;
Весна, мов срібні перели́ви сміху,
Хитаються у бухті кораблі.
Сьогодні знов листа не принесли́́...
Він був зі мною ще зовсі́м неда́вно,
Такий зако́ханий, ласка́вий, мі́й,
Та це було у бі́лій тій зимі́,
Тепер весна, і сум весни відразний,
Він був зі мною, ще зовсі́м неда́вно...
Я чую: тре́петний легки́й смичок,
Що передсмертно болем, б'ється, б'ється,
І страшно так, що серце розірветься,
Не допишу я ніжний цей рядок...
А.Ахматова 1911 В ЦАРСКОМ СЕЛЕ
Сегодня мне письм́а не принесли:
Забыл он написать, или уехал;
Весна, как трель серебряного смеха,
Качаются в заливе корабли.
Сегодня мне письм́а не принесли...
Он был со мной еще совсем недавно,
Такой влюбленный, ласковый и мой,
Но это было белою зимой,
Теперь весна, и грусть весны отравна,
Он был со мной еще совсем недавно...
Я слышу: легкий трепетный смычок,
Как от предсмертной боли, бьется, бьется,
И страшно мне, что сердце разорвется,
Не допишу я этих нежных строк...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428938
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 02.06.2013
автор: @NN@