Вже сутінки завісили вікно…

Вже  сутінки  завісили  вікно,
І  ніч  чола  торкнулася  крилом,
Вже  місто  спить  глибоким,  тихим  сном,
Для  мене  час  цей,  мов  терпке  вино:

Я  згадую,  я  марю,  плин  думок,
Незрушений  ніким,  в  мені  вирує,
В  пітьмі  палаци  я  з  піску  будую,
Руйную  їх,  і  як  гіркий  димок,
Переді  мною  постають  в  уяві,
Життя  мого  давно  пройденні  далі
Із  присмаком  несходжених  стежок.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428789
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.06.2013
автор: @NN@