Любов усього життя

Ти  єдиний  чоловік  якого  я  так  шалено  люблю.  Тобі  я  довіряю  все,  що  в  мені,  все,  що  навколо  і  все,  до  чого  приведе  мене  життя.  Ти  завжди  мене  чекаєш  з  обіймами  і  радістю.  Вмієш  так  лагідно  втішати  вітром,  пейзажами,  підслуханими  розмовами  вулиць.  Ти  помічаєш  зміни  в  мені.  Навіть  не  так:  ти  сам  робиш  зміни  в  мені.  Як  же  приємно  знати,  що  ми  взаємно  вірні  один  одному.  Я  впевнена,  не  намагайся  мовчати.  Хоч  ти  мовчазливі  ший  за  мене,  але  любиш  і  завжди  радий  мені.  Тепло  обіймаєш  в  холоди,  піклуєшся  про  те,  щоб  світ  навколо  мене  дивував.
Любий,  в  тебе  вдома  найсмачніша  кава  і  мій  улюблений  шоколад.  Ти  той  чоловік,  про  якого  я  мріяла  все  життя.  І  якби  доля  була  до  нас  більш  лояльною,  то  я  б  жила  ближче  і  щодня  приходила  б  до  тебе.  Не  знаю  чому,  але  мене  магнітом  тягне  в  твої  кордони,  такого  незалежного,  стриманого,  гордого  світу.  А  насправді  ти  інший,  я  знаю,  ти  відкриваєшся  не  всім.  Лише  таким  мілким  писакам  як  я,  що  читають  книжки  на  вулицях  міста,  не  фанатіють  від  мейстриму,  протиріччями  розмірковують  про  любов  та  її  існування.  З  тобою  пов*язано  стільки  життя,  стільки  емоцій,  що  не  описати  в  тисячах  томів,  не  оспівати  в  годинах  пісень  і  не  змалювати  в  жодному  жанрі  живопису.  Це  варто  було  прожити,  а  ціна  прожитого  –  момент.  Пам*ятаєш  радість,  сміх,  знайомства?  Як  же  я  щаслива  там,  де  є  ти  і  як  же  я  скута  поодалік.  Ти  завжди  особливий,  коли  б  я  не  з*явилась.  Ти  іноді  нагадуєш  мені  тата  –  в  тобі  стільки  ж  нестримної  волі  і  почуттів.  Там  де  ти  часто  іде  дощ,  але  це  не  лякає  мене.  Ті  краплі  оживляють  мене,  дають  сили  і  нових  емоцій.  Я  б  переїхала  до  тебе,  але  поки  що  неможливо.  Такі  правила  мого  неповнолітнього  життя  і  прив*язаних  до  мене  людей.  Розумієш,  я  ж  не  одна.  Ти  не  хвилюйся  за  мене  і  не  бійся.  Я  ніколи  не  забуду  тебе  і  частенько  буду  навідуватися,  навіть  коли  постарію.  Ти  і  тоді  будеш  молодим  і  вічним,  таким  же  величним  і  чесним.  Дякую  тобі,  за  те  що  ти  в  мене  є  сьогодні,  дякую  за  моменти  разом.  Я  люблю  тебе,  мій  рідний,  вільний,  незалежний  Львове.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428160
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.05.2013
автор: Паперова Думка