Про сірість буднів…

…і  майже  кожен  день  усе  не  так  і  все  не  те,
В  кутках  твоїх  кімнат  павук  тенета  плете.
Точніше,  навіть  навпаки:  постійно  одне  і  те  ж-
Одноманітність  і  рутина,  котрим  немає  меж.

І,  наче,  сонце  є  і  крутиться  земля,
А,  настій,  всеодно,  постійно  на  нулях.
Не  радує  ніщо,  інтриги  знов  нема,
І,  ніби,  скоро  літо,  а  на  душі  зима…

Я  хочу  Еверест  посеред  вітальні,
Зграю  Хаскі,  упряж  і  довжелезні  сані,
Хочу  стрибок  затяжний  в  прірву  з  парашутом,
Їхати  у  буревій  невідомим  маршрутом.

Ловити  зайців  в  полі  перевдягнувшись  вовком,
Бачити  мікроби  неозброєним  оком.
Хочу  мати  сталевий  прес,  титанові  руки,
На  відстані  в  кілометр  чути  усі  звуки.

Хочу  пити  кип’яток  і  не  обпікатись,
Верхи  на  бронтозаврі  цілий  день  кататись.
…та,  звичайно  і  це  все  колись  набридне,
Нецікаве  зробиться,  навіть,  огидне.

Та,  як  і  завжди,  все  у  ваших  руках,
Тож,  шукайте  радість  в  звичайних  речах,
Запалюйте  вогники  у  власних  очах,
Винаходьте  щось  своє,  літайте  у  снах!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428136
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 29.05.2013
автор: Jim Drake