І знову сум підступною сльозою
Напише акварелі на щоці...
Зітхає небо хмарами й грозою,
Тримаючи краплини у руці...
ПросОчиться нестримане крізь пальці-
Тоді ніхто крім зливи не збагне,
Що на вогненних блискавичних п'яльцях
Сьогодні буде вишито мене...
***
Хай думають, що дощ обличчя мочить,
І голосно кричать про парасолю,
Просолені слізьми заплющу очі-
І біль із серця випущу на волю...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427910
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.05.2013
автор: Любов Ігнатова