Моя рідна Волинь. Льон, як синь в небесах.
Замок Любарта, Кременець, Бона.
І Почаївський дзвін, монастирська краса,
Чудодійна святиня - ікона.
Легеневі ліси і озера – сльоза,
Землі щедрі, що пестять дарами.
І красуні дівчата, і спів солов’я,
Перші кроки і усмішка мами.
Ти даруєш тепло, ти дала нам життя,
Ти зростила і вивела в люди.
Щиро вдячний Тобі, рідна Земле моя,
Я до віку Тебе не забуду.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427635
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.05.2013
автор: Віталій Назарук