Донечка, зiрочка, вибач за все, пробач,
Не всемогутнi, напевно, нi я, нi Бог.
Будить раптовий несамовитий плач
Нашу округу i шириться до зiрок.
Тiльки їм байдуже. Холодно навкруги.
Нашi зiтхання, безвихідь, неспинний бiль -
То тiльки наше. Напевно, якiсь борги
Ми вiддаємо. Життя - то нерівний бiй...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427578
Рубрика: Присвячення
дата надходження 26.05.2013
автор: Груздева(Кузнецова) Ирина