у полоні темряви

Танець  це  пристрасть.
Віск  стікає  по  твоїх  бедрах.
Тобі  жарко  зараз.  
Жарко  від  подиху  тіла.

Ти  вимотуєш  моє  нутро.
Самоконтроль  відсутній.
Потім  скажеш,  що  не  було,
І  що  я  не  твій,
 не  твій  присутній.

Але  ніч,  пристрасть,  запах  вуст,
Груди  третього  виміру.
Я  скажу  лиш  зачекай
І  знову  повторю.
Ти  зрозумієш  все  з  гумором.

Два  нестримних  вогні  у  полоні  темряви.
Дві  нічні  птахи  на  сповіді  у  місяця.
Ти  так  бажала  моєї  пристрасті,
Що  незмогли  ми  з  тобою  знітитись.

Тільки  вітер  забирав  наші  стони.
Тільки  зорі  фотографували  наші  тілА.
І  не  треба  тобі  корони.
І  не  важливі  зранку  твої  слова.

І  не  важливі  фрази  
у  спину,  
тобі  в  до  гонку.
Ти  вдягнешся  стиха  
і  підеш  з  туманом  із  ганку.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427569
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.05.2013
автор: АЙВЕНГО