Внутрішні демони читають гезети
Випиваючи останні краплини душі.
Вони намагаються з пам'яті стерти
Колишніх жінок і серпневі дощі.
Вони наче сміються і плачуть водночас
Спостерігаючи за моїм і твоїм лицем.
Душать мотузкою свої спалені спогади
Називаючи мене новим митцем.
І хоч вони демони, але вони світлі
Незважаючи на темні уривки з казок
Татуювання івритом на правому лікті
Впиває в моє тіло терновий вінок.
Тебе ж вони люблять і оберігають
Вони охоронці твого власного світу
Проте мої демони часто забувають
Що не вони охоронці твого тихого сміху.
За це закриваю я їх у неволі
До якої так звикли за минулий вік
Стоїмо у кайданах на пекельному полі
І рахуємо свій двадцять третій рік.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426830
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.05.2013
автор: Сонячний