Навіяне Волинню

Дитинства  я  тоді    не  розумів,
Чи  був  малий,  а  чи  не  думав  зовсім,
Під  вечір  біля  Стиру  серце  грів
І    мріяв  покупатись  в  ополонці.

Сніги  зійшли,  розквітли  знов  ліси,
Медунки  зацвіли,  весну  придбали…
І  трави  піднялися  із  роси,
І  тепле  літо    ніжно  цілували.

Любов  родилась,  вона  й  нині  є…
Тут  квітне  небо  і  душа  палає,
Веселка  в  небі  ніжно  виграє,
Тут  Мавка  в  лісі  Лукаша  чекає.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426731
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.05.2013
автор: Віталій Назарук