Яблуні цвітуть, буяє травень.
Ми з тобою у квітучому саду
Пройдемо стежинкою отою,
Що минає вічність і біду.
Яблуні цвітуть, цвітуть красиво,
Ти мене за руку поведеш
В ту красу, біло-рожеве диво
Огорне теплом своїм без меж.
Яблуні цвітуть, як пахнуть квіти...
Ти такий дорослий брате став.
Ми з тобою вже давно не діти,
Але травень юність повертав.
Яблуні цвітуть, не відцвітають
А трава лоскоче ноги нам
Ми з тобою від років втікаєм,
Від дорослості ховаючись між трав.
Яблуні цвітуть, та пахне літом
Розуміючи усе із мрій вернусь.
Братику колись були ми діти,
Та стежки в дитинство не ведуть...
Яблуні тихенько відцвітають.
Ти далеко стежкою пішов!
Та у дома нас іще чекають,
Теплі руки батька і його любов...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426718
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.05.2013
автор: леся B