Туга, сум,
непотрібність... Для чого?
Хвиля дум,
жар у мозку. Ні бога,
ні чорта
вже нема. Відповідності -
повні когорти.
Ти не з ними:
в смітті, окремо;
тебе небу
і пеклу нетреба.
Розум мозок з'їда,
думки догора востаннє;
Сльози страх нагорта -
не буде нового світання...
Далі неначе у сні:
гак, мотузка,
рухи німі,
чорна краватка змією на шиї,
в останній раз
підіймаються вії...
В корчах руки за горло
хапаються,
присмертний хрип із грудей
виривається,..
..в чорній безодні тіло
хитається...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426604
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.05.2013
автор: DeViAl