[b]Ольга Оленич. «Шлях смерті». (Кременчук, «Танграм», 2002.)[/b]
[i]…Фарбую своє волосся
у чорний колір,
вдягаюсь у все чорне.
Я люблю чорний колір.
А білий – мене дратує.
[/i]
Чому? По-перше, чорне – не марке.
По-друге – зважте – в нім тепліше взимку.
І я ж не сяду в чорний «Ламаркен»
У білому, як некультурна Химка.
П’ю чорну каву, чорний шоколад
З ікрою (тільки чорною!) смакую,
І мрію вийти заміж в… Ашхабад.
А білі вже чомусь мене дратують.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426446
Рубрика: Літературна пародія
дата надходження 21.05.2013
автор: Валерій Голуб