Зберешся в гості, а нема до кого
Завжди турботи в кожного свої.
І вчора також мати фронтового
Дивилась з фоток синові бої.
І новизна не змиє сум за рідним
Його бракує там, де ми живем
І хай я буду сто разів як бідним,
Та не відчую за батьківським щем.
Я тут лише, для того, щоб уздріти
Кого і що змінити на землі
Де я малим вмів босим подуріти
І піт стирав на батьківськім чолі.
П.С. з далекого краю...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426423
Рубрика: Присвячення
дата надходження 21.05.2013
автор: Андрій Конопко