Просто... холодно...
Коли піски не знають дня,
коли думки не мають місця,
коли блукаєш навмання,
коли не замовкає тиша.
коли цілують завжди очі,
і обіймають низ спини,
коли кохання- це неточність,
і в тім нема когось вини.
так холодно - повітря замість думки,
так холодно - замість душі - обвал,
коли не можна стати струнко,
бо біль вже всю тебе спіймав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426330
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.05.2013
автор: Веруш Далі