Заплющу очі. Не сновида я,
Та не очима - серцем краще бачу:
Немов каміння омива вода,
Так час тече і омина мене незрячу.
Вже я стою по пояс у воді,
Ще трішки і вона дійде́ до пліч і шиї,
А я вся в клопотах, думках, труді,-
Кручусь, як крутить бідну тріску в чорториї.
Відкрию очі. Хочу все вхопить, -
Допомогти онукам, дітям, мужу, друзям,
Немов садок навколо насадить,
А квіти де, ті, що ростуть в духовнім лузі.
Заплющу очі. Так ясніше я
Огріхи всі побачу й негаразди.
Час все тече навколо, мов вода,
Я ж незворушним каменем стою, наразі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426189
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 20.05.2013
автор: @NN@