Альфа

Ти  почався  в  мені  без  права  
на  завершення  чи  пунктир.
Я  по  краплі  Тебе  збирала,
щоби  потім  схопився  вир.

З  того  часу  вчуваю  легіт,
залишаюся  сам  на  сам  –
аби  ще  раз  Тебе  розгледіть
розкриваюся  небесам.

У  провулку  Кривої  липи
розпорошився  дощ  на  пух,
наче  хлопчик  малий  захлипав,
що  кульбабовий  цвіт  пожух.

БілизнОю  провулок  сліпить,
медівник  у  вікні  пашить…
І  так  затишно  серед  липи
обіймати  Твою  блакить.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425986
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.05.2013
автор: Окрилена