[b]Олександр Печора[/b]
[b]Антологія «Калинове гроно»[/b]
(Полтава, «Полтавський літератор», 2010. Том 3, с.226)
[i]Поет уміє краще багатьох
Ловити миті, ткати думи віщі,
Аби відчути, розуміти вічне,
Щоб серце озивалося тьох-тьох…
[/i]
* * *
Я відчуваю, розумію вічне.
Повірите? Це не пусті слова.
Десь у ставку об’єкт біологічний,
А серце озивається – ква-ква.
А біля хліва я увесь горю.
Там щось живе страшенно хоче їсти!
І мимохіть снуються думи віщі,
І серце тенькне лагідно – хрю-хрю.
А от сигнал, миліший багатьох.
І знаю я давно його природу.
Це Галя із відром іде по воду.
А серце аж заходиться – тьох-тьох!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425959
Рубрика: Літературна пародія
дата надходження 19.05.2013
автор: Валерій Голуб