Класика жанру. МУРКА (переклад)

             

                                             [b]  МУРКА[/b]
     (переклад  з  російської.  
[i][b]Можливо,  перший  переклад  в  Україні!!!)[/b]
[/i]
Прибула  в  Одесу  банда  із  Ростова.
Шулери,  бандити  з  Дончака.
Банда  та  займалась  темними  ділами,  
Стежило  за  нею  Губчека.

Темне  кладовище,  тільки  вітер  свище,
А  в  розвалі  стрілись  тет-на-тет
Зеки,  хулігани,  злії  вуркагани  -
Скликали  негайний  комітет.

Говорила  баба,  звали  її  Мурка,
Хитрою  й  сміливою  була.
Відморозки-вурки,  й  ті  боялись  Мурки
За  її  кривавії  діла.

 Мурко,  моя  ти  Мурочко,  
Мурко,  моя  кицюнечко.
Мурка,  Маруся  Климова  –
Крізь  сльози  вимовлю.

Бо  пішли  провали,  почались  облави,
Стали  вуркагани  пропадать.
Як  же  нам  дізнатись,  хто  із  нас  шалава,
Щоб  скоріше  зрадника  скарать.

Раз  пішли  на  діло,  випити  схотілось,
Ми  зайшли  в  фартовий  ресторан.
Там  сиділа  Мурка  в  шкіряній  тужурці,
А  із-під  поли  стирчав  наган.

Мурко,  в  чому  справа?  Не  мовчи,  Шалаво!
Я  хіба  тебе  не  одягав?
Перстні  і  браслети,  шубки  і  жакети
Чи  не  я  для  тебе  здобував?

Драстуй  моя  Мурко,  Мурко  дорогенька.
Драстуй  моя  Муро,  і  прощай.
Ти  зашухерила  всю  нашу  малину,
Так  отримай  дев’ять  грам  на  чай!

Мурко,  ти  моя  Мурочко,
Мурко,  моя  кицюнечко.
Мурка,  Маруся  Климова  –  
Крізь  сльози  вимовлю.



[b]МУрка  (Автентичний  текст)
[/b]
Прибыла  в  Одессу  банда  из  Ростова,
В  банде  были  урки,  шулера.
Банда  занималась  тёмными  делами,
И  за  ней  следило  Губчека.

Темнота  ночная,  только  ветер  воет,
А  в  развале  собрался  совет  —
Это  хулиганы,  злые  уркаганы,
Собирали  срочный  комитет.

Речь  держала  баба,  звали  её  Мурка,
Хитрая  и  смелая  была.
Даже  злые  урки  —  и  те  боялись  Мурки,
Воровскую  жизнь  она  вела.

Мурка,  ты  мой  Мурёночек,
Мурка,  ты  мой  котёночек,
Мурка,  Маруся  Климова,
Прости  любимого!

Ведь  пошли  провалы,  начались  облавы,
Много  стало  наших  пропадать.
Как  узнать  скорее,  кто  же  стал  шалавой,
Чтобы  за  измену  покарать?

Раз  пошли  на  дело,  выпить  захотелось,
Мы  зашли  в  фартовый  ресторан.
Там  сидела  Мурка  в  кожаной  тужурке,
А  из-под  полы  торчал  наган.

Мурка,  в  чём  же  дело,  что  ты  не  имела?
Разве  я  тебя  не  одевал?
Кольца  и  браслеты,  юбки  и  жакеты
Разве  ж  я  тебе  не  добывал?

Здравствуй,  моя  Мурка,  Мурка  дорогая,
Здравствуй,  моя  Мурка,  и  прощай!
Ты  зашухерила  всю  нашу  малину,
А  теперь  маслину  получай!

Мурка,  ты  мой  Муреночек,
Мурка,  ты  мой  котеночек,
Мурка,  Маруся  Климова,
Прости  любимого!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425787
Рубрика: Поэтические переводы
дата надходження 18.05.2013
автор: Валерій Голуб