Вклоняюсь низько братам по духу,
Що протягнули на зустріч руку
І зрозуміли, що є потреба,
Для них готовий схилити небо.
Я закохався у них спочатку,
Зробили знімки усім на згадку,
Взялись за руки разом по-братськи,
І помолились за шлях Чумацький.
Тост піднімали за Україну,
Державу світлу, для нас єдину,
За Дніпр Славутич, за землю нашу,
Душі краплини зливали в чашу.
І поклялися, як будем жити,
Довіку неньці своїй служити,
Завжди лишатись її синами,
І не дружити із ворогами.
Своє, народне, любити слово,
Не забувати ніколи свого,
З полів широких врожай збирати,
Коли прийдеться то й тут вмирати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425728
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.05.2013
автор: Віталій Назарук