Гаптоване зірками небо
Шепоче місяцю: "Зажди..."
Десь чутно: "Милий мій, не треба!.."
І вже тихіше: " Не губи..."
Чутливо квилить пташка в вітті,
Спиває дзьобиком росу.
Тобі, найліпшому у світі,
Любов в долонечках несу.
Боюсь розхлюпать... В серці лунко,
Мов молоточками, кує...
Весна бентежні поцілунки
Усім коханим роздає.
А на душі така свобода
Тремтить на вістрі почуттів!
Любов'ю дихає природа,
Виходить травень з берегів!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425672
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 18.05.2013
автор: Лариса Журенкова