Кайдани часто іржавіють
Мотузки переперхлі ще тримають
Колінами та й по гравію
Спогади волю будь-яку зламають
Ми ділимось на хворих і запалених
Без фільтрів, надто насичені
Своїми мокрими звичками
Поповнюємо божевілля гавані
Блакитне часто найсумніше
А чорне то просто тиша і спокій
Коліна у кров - не найгірше
Болючіше як ламається воля
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425496
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.05.2013
автор: Марамі