Не скласти ніяк задубілий махджонг,
Що тінню мелькає під віссю симетрій.
А час божевільно вже гупає в гонг,
Кипить у свідомості в миті відвертій.
На дні каламутних душевних думок,
Я корпаюсь знову у пошуках світла.
Там світ у камінні до нитки промок,
Скрізь сиро і холодно, в інеї срібла.
Ковток із останніх, напружених сил,
В повітрі проекції снів у реальність.
Став схожим на зиму не витертий пил,
Живе на столі в чистоті ідеальній.
І ти, мов ікона, в зомлілій душі,
Така неймовірна, нестерпно красива.
Біжать звідусіль моїх мрій міражі,
До тебе одної у пошуках дива.
Не скласти ніяк надто впертий махджонг,
Твій образ проявиться десь непомітно.
Ти ввійдеш неквапливо в райдужний сон
І знову, як завжди, всміхнешся привітно.
18:46, 14.09.2010 рік.
Зображення: http://hottey.com.ua/
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425166
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 15.05.2013
автор: yusey