Мене заляпану життям
Не відмиває більше дощ
Ефір немов чужих нестям
Лама дверей вхідний дзвінок
Слова лягають в аплікацію
Різбляр кричить зламавсь рубанок
Тяжке оте просте Пробач мене
Тирса тоді лікує рани
Колінами на підлогу
І коврик цвяхів незручний
Ефір молитв ніби Богу
Пробач мене, прошу постій
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425129
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.05.2013
автор: Марамі