Переклади з А. Ахматової ***

Не  з  тими  я,  хто  кинув  землю
На  розтерзання  ворогам.
Облесників  я  цих  не  те́рплю,
Пісень  своїх  я  їм  не  дам.

Та  жалюгідний  той  вигна́нець,
Мов  поневолений,  слабий.
Його  дорога  -  чорний  сланець,
Полином  пахне  хліб  чужий.

Ми  в  тьмі  пожежного  угару,
Остачу  юності  губили.
І  ні  єдиного  удару  
Від  себе  ми  не  відхилили.

Тож  знаєм,  що  в  оцінці  пізній
Оправданим  є  кожен  час...
Нема  в    миру  людей  безслізніш,
Простіш  та  зверхніше  за  нас.

А.Ахматова    1922    *ANNO  DOMINI*

Не  с  теми  я,  кто  бросил  землю
На  растерзание  врагам.
Их  грубой  лести  я  не  внемлю,
Им  песен  я  своих  не  дам.

Но  вечно  жалок  мне  изгнанник,
Как  заключенный,  как  больной.
Темна  твоя  дорога,  странник,
Полынью  пахнет  хлеб  чужой.

А  здесь,  в  глухом  чаду  пожара
Остаток  юности  губя,
Мы  ни  единого  удара
Не  отклонили  от  себя.

И  знаем,  что  в  оценке  поздней
Оправдан  будет  каждый  час...
Но  в  мире  нет  людей  бесслезней,
Надменнее  и  проще  нас.

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425021
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 15.05.2013
автор: @NN@