Я знаю,хороша,ти любиш ромашки,
А в мене тут кульбаби і вино...
У тебе аристократичні замашки,
У мене- суспільне дно!
Ти любиш ці дивні квіти,
Не можеш без них ти жити...
Ти вщерть переповнена літом:
Я міг би тебе щодень пити!
Ти знаєш?Ці ніжні квіти...
На них ти на диво схожа!
Люблю я тебе любити,
Яка ти прекрасна...Боже!
Навіщо мене мучиш знов і знов,
День за днем,сторіччя за сторіччям...
У мене попри все козацька кров,
Яка мене до неба знову кличе!
Ти дитина правічного Степу,
Моя маленька і ніжна,бунташко!
Мені так боляче бути без тебе,
Нестерпно самотньо і важко!
13.05.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424586
Рубрика: Присвячення
дата надходження 13.05.2013
автор: Той,що воює з вітряками